Всплеск емоцій, чимала кількість червоних та рожевих кольорів по усьому місту, закохані погляди та щасливі миті поряд із найдорожчими. Тільки у День святого Валентина кожне сердечко відчуває усе тепло та ніжність завдяки своїй половинці.
Для когось День закоханих – це свято, яке є символом кохання, інші ж думають, що це хороший маркетинговий хід. Але є і такі, що просто не визнають таке свято. Тому редакція «Думай» запитала у чернівчан, як вони ставляться до свята всіх закоханих та як зазвичай у них проходить цей день.
Для студентки Анни Глиняної, День святого Валентина – це наймиліше і найромантичніше свято.
– Насамперед, це ще один привід ощасливити своїх близьких. Ще з самого дитинства я скупляла найбільші і найкрасивіші валентинки, щоб потішити своїх друзів. Ця захоплююча атмосфера, коли всюди все в сердечках. Але завжди в цей день я була самотня, мені подобалось спостерігати за закоханими, адже вони такі щасливі, і цей день саме для них. І ось цього року я не сама, і на одну щасливу парочку стало більше. Тому тепер для мене це дійсно свято кохання. Цей день я завжди проводила з батьками, адже для нашої сім’ї – це свято. Ми йшли або в ресторанчик, або влаштовували сімейну вечерю вдома. І в такі моменти я відчуваю себе найщасливішою. А цього року я проведу час з коханою людиною, поки не знаю як, але, думаю, це буде незабутньо.
Хтось з нетерпінням чекає цього свята від початку місяця, складає план дій або ж маршрут. Тарас Неонов запевняє, що цей день у нього проходить звичайно, він не робить з нього культ та старається провести його з коханою людиною. Квіти та подарунки він дарує і в інші дні, для цього йому не потрібна якась особлива дата.
– Не вважаю цей день святом, кохання – це таке почуття, яке потрібно дарувати щодня, не тільки раз в році нагадуватися про нього. Особисто я роблю подарунки коханій людині просто так, без приводу, в будь-який день року і кажу приємні слова. Цей день можна просто приємно провести з коханою, проте не робити з цього цілу церемонію. Не раз бачив пари, які 14-го лютого щебечуть, як молодята, дарують подарунки одне одному, а в інші дні постійно сваряться, тоді сенс з такого свята? Лицемірство, та й годі. Я людина інших переконань. Для мене 14-те лютого – день, коли я вітаю свою маму з іменинами, мою маму звати Валентина.
Проте не усі відчувають симпатію до цього дня. Андрій Малярик вважає, що це – стереотипна метушня чистої води, і взагалі його ставлення до будь-яких свят нейтральне.
– Це свято – проста коміксна вигадка світу марвела. І проводжу свято зазвичай монотонно.
Альона Негодяєва, звісно, визнає День святого Валентина, для неї – це додатковий день у році для романтики.
– Не розумію, чого від нього треба відмовлятися. Якщо вже маркетологи таке вигадали, то цим треба користуватися. Тим паче, я дуже люблю всі ті сердечки, янголятка й таке інше. Тож у нашій родині (з моєї ініціативи, звісно) прийнято святкувати День закоханих – невеличкими подарунками та увагою один до одного. Зазвичай, я влаштовую для коханого романтичну вечерю або він веде мене в якесь затишне місце. Також у цей день обов’язковий пункт – перегляд якоїсь доброї кінострічки про кохання. Фільм дивимось зазвичай вдома, але якщо у кінотеатрі є щось особливе в цей день – залюбки йдемо дивитися кіно на великому екрані.
У День святого Валентина на чернівчан чекає велика кількість сюрпризів, цікавих подарунків, зокрема в барах/ресторанах/кафе – приємні знижки. Але в такий день для містян організовують і концерти, в цьому році із такою програму завітає Єгор Грушин, який поділився із нами своїми роздумами про цей день.
– 14 лютого – це ще один хороший день, ще одна можливість провести його з коханою людиною. Але не потрібно забувати про всі інші дні в році, їх так само можна і треба проводити з коханими, треба цінувати кожен день і кожен момент. Зазвичай я проводжу цей день з коханою людиною. Останніми роки так виходить, що в цей день я маю концерт в якомусь з міст, тому це ще й хороша можливість подорожувати. В цей день на своєму концерті я збираюсь не дивувати, а дарувати. Дарувати свою музику.
Джерело - http://dumaj.cv.ua
